ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Кафедра гідрогеології та інженерної геології заснована 1 вересня 1935 р. після переведення до складу Дніпропетровського гірничого інституту (ДГІ) геологічного факультету Київського гірничогеологічного інституту і впровадження у зв’язку з цим гідрогеологічної спеціальності. До цього викладання гідрогеологічних дисциплін у ДГІ здійснювалось кафедрою загальної геології і гідрогеології, яку очолював проф. Гембицький Сергій Самуїлович. Він же в подальшому очолював утворену кафедру гідрогеології та інженерної геології протягом двох років.

В різні роки на кафедрі працювали і працюють досвідчені викладачі, науковці, лаборанти. Це професори М.С. Гембицький, І.А. Скабалланович, С.А. Шагоянц, М.В. Седенко, Ю.І. Антонов, В.Г. Пасічний, І.О. Садовенко, Д.В. Рудаков, доценти В.А. Григорович, В.А. Приходько, О.М.Антропцев, М.П. Кондратенко, А.Ф. Чаркін, І.М. Черненко, О.І. Шаров, Л.М. Чертков, Т.Д. Прокопенко, В.Д. Кращенко, В.І. Тимощук, А.М. Загриценко, О.В. Інкін, Н.О. Максимова-Гуляєва, ст. викладачі С.В. Комісаров, О.О. Федоренко, асистенти М.М. Лінник, В.К. Макаренко, О.І. Тітов, В.Д. Філімонов, О.Є. Михайлова, В.В. Єлізар’єва, Н.М. Колташева, Е.Ф.Сиротенко, І.Є. Охріменко, В.В. Тішков. Завідувачі лабораторією Т.А. Єременко, О.В. Качковська, лаборанти П.І. Стажевська, Є.Д. Гуліда, Г.В. Гребенюк, В.П. Леонідова.

У важкі повоєнні роки кафедра готувала фахових спеціалістів, відновлювала лабораторну базу, здійснювала консультативну допомогу у відбудові зруйнованих під час війни споруд, підтримувала тісне співробітництво з інститутом "Укргідроенергопроект" (м. Харків), який був головним у проектуванні технічних систем водорегулювання і гідроенергетики.

Значне вдосконалення здійснювалось у навчальному процесі, підвищенні якості викладання дисциплін і підготовки спеціалістів. До 1951 р. кафедра готувала одну групу студентів спеціальності "Гідрогеологія та інженерна геологія". У наступні роки кількість студентських груп сягала чотирьох, що потребувало розширення лабораторної бази і збільшення кількості викладачів. В 1952-1961 рр. кафедра готувала спеціалістів гідрогеологів для Народної Республіки Болгарії і Китайської Народної Республіки. Багато випускників означеного періоду з часом стали кандидатами і докторами наук, відомими спеціалістами та керівниками виробничих підприємств у своїх державах.

Гірничі інженери-гідрогеологи – вихованці кафедри працювали і працюють у геологорозвідувальних, проектних, науково-дослідних організаціях і вищих навчальних закладах, виробничих підприємствах, екологічних установах, в тому числі за кордоном (у Білорусії, Росії, Узбекистані, В’єтнамі, Алжирі, АРЄ, Індії, Гвінеї, Мозамбіку, Камбоджі та ін.). Серед випускників кафедри сім докторів наук (Ф.А. Руденко, М.В. Сироватко, А.В. Кудельський, Є.О. Яковлєв, І.О. Садовенко, В.Г. Пасічний, Г.І. Грива, а також понад 50 кандидатів наук.

З часу заснування кафедри і в подальшому постійно підвищувались вимоги до змісту і якості підготовки спеціалістів, що обумовило зміни в навчальних планах, програмах і змісті окремих дисциплін, лабораторних та практичних занять. Так, у 50-ті роки були виділені самостійні дисципліни "Гідрогеохімія", "Радіогідрогеологія"; у 60-ті роки – "Електричне і гідравлічне моделювання" (фізичне моделювання гідрогеологічних процесів), "Методи інженерно-геологічних досліджень"; у 80-ті – "Мінеральні води", "Основи екології і охорони навколишнього середовища", "Гірничопромислова гідрогеологія"; у 90-ті – "Геотехнічні системи"; протягом останнього десятиліття – "Моніторинг підземних вод", "Математичне моделювання гідрогеологічних і інженерно-геологічних процесів".

Починаючи з 60-х років розширювалась і поліпшувалась лабораторна база кафедри. З попередньо існуючої лабораторії гідрогеології та інженерної геології були утворені лабораторії ґрунтознавства і механіки ґрунтів, динаміки підземних вод, моделювання гідрогеологічних і інженерно-геологічних процесів, математичного моделювання (на базі комп’ютерного класу). Для навчальної практики у 1990 році в межах оздоровчого комплексу "Гірник" був створений гідрогеологічний полігон, що налічує понад десять відкачних і спостережних гідрогеологічних свердловин у ґрунтовому і напірному водоносних горизонтах заплави річки Самари. У 2009 році склад лабораторій поповнився новітнім обладнанням для хімічних аналізів води і дослідження ґрунтів у режимі об’ємної фільтраційної консолідації.

НАУКОВІ ШКОЛИ

Початком наукових робіт на кафедрі є 30-ті роки, коли за планами індустріалізації у Радянському Союзі розгорнулось будівництво великих промислових і гідротехнічних об’єктів. Професор С.С. Гембицький та викладач кафедри геології і гідрогеології А.М. Алексєєв проводили гідрогеологічні та інженерно-геологічні дослідження у зв’язку з будівництвом ДніпроГЕСу, Криворізького металургійного заводу, осушенням шахт Донбасу.

У 50-ті роки кафедрою у співдружності з інститутом "Укргідеп" проводились дослідження для прогнозів підтоплення і переробки берегів Кременчуцького та Каховського водосховищ, а також обґрунтування заходів з захисту родовищ Нікопольського марганцевого басейну від затоплення і підтоплення (С.А. Шагоянц, І.А. Скабалонович, М.В. Седенко, В.А. Григорович). У цей же час проводились гідрогеологічні дослідження буровугільних родовищ Дніпропетровського басейну (М.В. Седенко, І.А. Скабалланович).

З 1950 року головними напрямками науково-дослідної роботи кафедри стають наступні: розробка теоретичних питань проблеми формування і зональності підземних вод, методики складання регіональних гідрогеологічних карт та вивчення гідрогеологічних умов півдня України і мінеральних вод Північного Кавказу (С.А. Шагоянц, В.А. Приходько, В.А. Григорович, М.П. Кондратенко). Теоретичні дослідження (С.А. Шагоянц) дозволили визначити умови формування різних типів підземних вод і закономірностей їх горизонтальної та вертикальної зональностей за хімічним складом в артезіанських басейнах різних геологічних структур. Прикладним результатом була розробка методика реконструкції палеогідрогеологічних умов, що формували гідрогеологічний регіон.

У 50-60-ті роки проводились також систематичні дослідження мінеральних вод курортів Північного Кавказу. Саме ці роки слід віднести до формування наукової школи, яку очолював професор С.А. Шагоянц. Були розроблені загальні принципи методик складання регіональних гідрогеологічних мап та показників гідрогеологічних умов, що знайшло відображення і подальший розвиток у дисертаційних роботах В.А. Григоровича, В.А. Приходька, М.П. Кондратенка, І.М. Черненка, О.М. Липацькової та ін. Детальні регіональні характеристики підземних вод Північного Кавказу, півдня України та інших територій дотепер не втратили свого значення при вирішенні питань водозабезпечення поселень, промислових підприємств і сільськогосподарських об’єктів, а також у меліоративному будівництві.

З середини 60-х років значне місце у науково-дослідній роботі кафедри займають питання, пов’язані з розробкою вугільних родовищ Західного Донбасу. На кафедрі досліджені фактори формування водопритоків у гірничі виробки, а також розроблені прогнозні методики дренування шахт (С.А. Шагоянц, О.М. Антропцев, В.А. Григорович, В.А. Приходько, Є.О. Яковлєв). Результати розробок були використані інститутом "Дніпродіпрошахт" у проектуванні шахт.

70-80-ті роки були відзначені гідрогеологічними і інженерно-геологічними дослідженнями, що стосувались різних напрямків господарчої діяльності у країні. Серед них оцінка і прогнозування впливу господарчої діяльності на підземну і поверхневу гідросфери з розробкою заходів охорони водних ресурсів та їх раціонального використання у гірничодобувних регіонах і регіонах з інтенсивним техногенним навантаженням (Донбас, Західний Донбас, Дніпробас, Львівсько-Волинський вугільний басейн, Запорізький залізорудний район, південні області України, що розташовані у межах гідрогеологічного басейну Причорноморської Западини). У цих дослідженнях з’явились передбачення і прогнози гідрогеоекологічних наслідків господарчої діяльності у густонаселених регіонах України. (Ю.І. Антонов, О.М. Антропцев, Л.М. Чертков, Т.Д. Прокопенко, В.Г. Пасічний, О.І. Шаров, Е.О. Максимова).

До означеного періоду відносяться також прикладні дослідження, що стосуються гідрогеологічних та інженерно-геологічних обґрунтувань проектів будівництва і реконструкції великих промислових об’єктів, гідротехнічних споруд (АЕС, ГРЕС, каналів Дніпро-Донбас і Північно-Кримський), а також прогнози їх впливу на гідрогеологічні умови прилеглих територій (Ю.І. Антонов, В.А. Приходько, В.Д. Кращенко).

Увесь період часу від заснування кафедри до середини 80-х років минулого століття слід віднести до започаткування і розвитку наукової школи регіональних і об’єктних гідрогеологічних і інженерно-геологічних досліджень за обґрунтованими методиками складання карт і системного аналізу геолого-гідрогеологічної інформації.

З середини 80-х років і дотепер найбільш сталим науковим напрямком досліджень на кафедрі є прогнозування і управління гідрогеомеханічними і міграційними процесами у геотехнічних системах з використанням фізичного і математичного моделювання (І.О. Садовенко, В.Г. Пасічний, Д.В. Рудаков, В.І. Тимощук, А.М. Загриценко, Н.О. Максимова-Гуляєва, В.В. Тішков, О.В. Інкін). У дослідженнях цього напряму геотехнічна система розглядається як багаторівневий за масштабами і складністю фізико-хімічних процесів об'єкт, що поєднує трифазове геологічне середовище і інженерні споруди (поверхневі і підземні). Теоретичні основи гідрогеомеханічних процесів навколо гірничих виробок були розроблені у докторській дисертації І.О. Садовенка.

В подальшому були знайдені закономірності функціонування геотехнічних систем з різноманітним техногенним впливом інженерних споруд. Предметами досліджень були критерії водозахистних функцій гірських порід у шахтах Західного Донбасу, геомеханічні і структурові чинники стійкості лесів Придніпров’я, формування режиму підземних вод при згортанні гірничих робіт у Центральному районі Донбасу, параметри технології гідрозахисту гірничих виробок, фізико-хімічні і газодинамічні параметри шахтних полів при їх затопленні, радіологічні параметри зони ядерного вибуху (об'єкт "Кліваж"), термодинамічні і геохімічні чинники процесу підземної газифікації вугілля та ін.

Цей науковий напрямок дав можливість визначити на кафедрі сучасну наукову школу гірничої гідрогеології і гідрогеоекології, що базується на дослідженні процесів гідрогеомеханіки і фізико-хімії у техногенно порушеному масиві гірських порід. ЇЇ результати були вирішальними при визначенні участі кафедри у галузевих та міжнародних проектах. Так, у 1998-2001 рр. науковці кафедри виконували проект "RUMBUSS" сумісно з дослідницькими закладами Німеччини та Англії (науковий керівник від НГУ І.О. Садовенко). Проект стосувався створення штучних ґрунтів на поверхні шахтних відвалів. У цей же період виконувались дослідження сумісно з кафедрою підземної розробки родовищ газогідродинамічного режиму підземних газогенераторів на замовлення японської енергетичної компанії.

Вирішальним є внесок фахівців кафедри (І.О. Садовенко, Д.В. Рудаков) у формування конкурсного проекту щодо створення першого в Україні науково-освітнього центру. Конкурсна перевага Міністерства освіти і науки України та Фонду цивільних досліджень та розвитку США була надана проекту "Стійкість геотехнічних систем: процеси, явища, ризики ", що тепер успішно функціонує в НГУ у формі Науково-освітнього центру (НОЦ), де заступником директора з міжнародного співробітництва є проф. Д.В. Рудаков.

Галузеві проекти багаточисельні і визначають місце кафедри як провідного наукового колективу регіону у галузі гідрогеології та інженерної геології – очолення експертної ради м. Дніпропетровська з питань забудови у складних інженерно-геологічних умовах (І.О. Садовенко), експертування об'єктів з ведення гірничих робіт у складних гідрогеологічних умовах, вирішення дискусійних питань з техногенного впливу на геологічне середовище та ін.

Наукові дослідження проводяться з використанням новітнього обладнання і методів – спектрофотометру фірми Shimadzu (виробництво Японія), пристрою для трьохосьового тестування ґрунту TriSCAN фірми VJ Tech Ltd (Великобританія), та комп'ютерних програм, серед яких MODFLOW (Канада) – для моделювання гідрогеологічних процесів, і "Геомеханіка" – для моделювання інженерно-геологічних процесів.

Результати досліджень науковців кафедри постійно доповідаються на міжнародних конференціях за кордоном (міста Краків, Мюнхен. Кишинів, Манама, Денвер, Москва та ін.) і надруковані у визначних міжнародних виданнях (Balkema, IOS Press, Springer). Високий науковий рівень фахівців підтверджується стажуванням за кордоном за програмами DAAD та DFG в університетах міст Мюнхен, Монстер та Штутгарт (Рудаков Д.В.), Штутгарт (Загриценко А.М.).

Науково-практичні здобутки кафедри відзначені 17 авторськими свідоцтвами і патентами (що для геологічної галузі науки є вагомим показником), дипломом на наукове відкриття і Державною премією України у галузі науки і техніки, державною нагородою "Заслужений діяч науки і техніки України" (І.О. Садовенко).

Державна премія України за 1998 р. у галузі науки і техніки здобута за участь у "Розробці та впровадженні способів і технологій збереження геологічного середовища і забезпечення повноти ефективного, енергозберігаючого виймання запасів вугілля у Західному Донбасі".

Наукове відкриття "Закономірність зниження радіоактивності техногенних формацій при бактеріальному вилудженні урану" (диплом № 261, пріоритет відкриття від 26 грудня 2003 р.) стало важливим науковим наслідком сумісних досліджень науковців і промисловців. За відкритою авторами закономірністю була науково обґрунтована альтернативна технологія вилучення радіоактивного урану зі зруйнованого блока Чорнобильської АЕС, що досліджений як техногенне родовище складної форми.

Важливі теоретичні та прикладні аспекти у розгалудженні сучасної наукової школи кафедри знайшли обґрунтування у чотирьох докторських дисертаціях за наукової консультації І.О. Садовенка. Серед них важливим внеском у формування сучасних теоретичних основ гідрогеоекологічних процесів та фільтраційного масопереносу у техногенно порушених масивах гірських порід стали докторські дисертації В.Г. Пасічного (1998 р.) і Д.В. Рудакова (2007 р.), Я.Б. Петрівського (2009 р.), а в дисертації Лустюка М.Г. (2009 р.) були розроблені наукові основи механо-гідравлічної технології видобутку бурштину з родовищ України.

ЗАВІДУВАЧІ КАФЕДРИ

Гембицький Сергій Самуїлович

Закінчив Катеринославский гірничий інститут в 1912 р., молодший асистент (1912 р.), старший асистент (1913 р.), викладач (1915 р.), доцент (1920 р.), професор (1925 р.).  

Основні напрямки наукової діяльності: шахтна гідрогеологія; гідрогеологічне й інженерно-геологічне обґрунтування проектів будівництва промислових об'єктів і гідротехнічних споруд (Криворізький металургійний завод, Дніпрогес і ін.); пошуки підземних вод для промислових об'єктів.

Завідував кафедрою загальної геології й гідрогеології в 1925-1935 рр., гідрогеології та інженерній геології в 1935-1937 рр., декан маркшейдерського й геологорозвідувального факультетів в 1928-1932 рр.

Працював в інституті в 1912-1937 рр.

Скабалланович Іван Антонович

Закінчив Тимерязівську академію в 1929 р., доцент (1936 р.), доктор геолого-мінералогічних наук, професор.  

Основні напрямки наукової діяльності: розробка прогнозів підтоплення та переробки берегів Кременчуцького й Каховського водоймищ та обґрунтування заходів щодо захисту родовищ Нікопольського марганцевого басейну від затоплення й підтоплення.

Завідував кафедрою в 1938-1941 рр. і 1944-1949 рр.

Шагоянц Сергій Артемович 

Закінчив гідрогеологічне відділення Північнокавказького геологорозвідувального інституту (м. Новочеркаськ) в 1931 р., доктор геолого-мінералогічних наук (1948 р.), професор (1950 р.).  

Основні напрямки наукової діяльності: розробка теоретичних питань проблеми формування й зональності підземних вод і методики регіонального гідрогеологічного картування; вивчення гідрогеологічних умов півдня України й мінеральних вод Північного Кавказу; дослідження факторів формування прогнозів притоків підземних вод у шахти Західного Донбасу.

Завідував кафедрою в 1950-1974 рр.

У Дніпропетровському гірничому інституті працював в 1950-1977 рр. 

Антонов Юрій Іванович

Закінчив Дніпропетровський державний університет в 1958 р., кандидат геолого-мінералогічних наук (1970 р.), доцент (1974 р.), професор (1985 р.), академік міжнародної академії наук екології й безпеки життєдіяльності (2000 р.), заслужений професор Національного гірничого університету (2004 р.), декан геологорозвідувального факультету з 1974 р. по 2007 р.

Основні напрямки наукової діяльності пов'язані з пошуками, розвідкою й оцінкою запасів і ресурсів підземних вод, меліорацією сільськогосподарських земель, вирішенням екологічних проблем гірничовидобувних регіонів.

Завідував кафедрою в 1974-1985 рр.

Працював з 1970 р. по 2010 р. 

Приходько Віталій Антонович

Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут в 1953 р., кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент.

Основні напрямки наукової діяльності пов'язані з гідрогеологічним і інженерно-геологічним обґрунтуванням проектів будівництва й реконструкції великих промислових об'єктів і гідротехнічних споруд (ГРЕС, ГЕС, канали Дніпро-Донбас і Північно-Кримський) та оцінкою їх впливу на гідрогеологічні умови прилеглих територій.

Завідував кафедрою з 1985 р. по 1987 р.

Антропцев Олександр Михайлович

Закінчив Ленінградський гірничий інститут в 1958 р., кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент.

Основні напрямки наукових досліджень: оцінка й прогноз впливу господарської діяльності на підземну і поверхневу гідросфери; розробка заходів щодо охорони водних ресурсів і їх раціонального використання; розробка електронних банків даних; моніторинг поверхневих і підземних вод; екологічні проблеми гірничовидобувних регіонів.

Завідував кафедрою з 1987 р. по 2000 р. 

Садовенко Іван Олександрович

Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут в 1971 р., доктор технічних наук, професор, академік академії інженерних наук України, лауреат державної премії України, заслужений діяч науки й техніки України.

Основні напрямки наукової діяльності: дослідження геомеханічних і гідрогазодинамічних процесів у складних геотехнічних системах. Один з авторів відкриття, присвяченого закономірності зниження радіоактивності техногенних формацій при бактеріальному вилуджуванні урану (2004 р.)

Завідував кафедрою з 2000 по 2012 рр. Працює з 1987 р.